Ідея штучних істот вперше згадується в старогрецькому міфі про Кадма, який, убивши дракона, розкидав його зуби по землі і заорав їх, із зубів виросли солдати, та в іншому старогрецькому міфі про Пігмаліона, який вдихнув життя в створену ним статую, - Галатею. Також в міфі про Гефеста розповідається, як він створив собі різних слуг. Староєврейський міф розповідає про Голема, який був оживлений кабалістичною магією.

Перше креслення людиноподібного робота було зроблене Леонардо да Вінчі близько1495року. Записи Леонардо, знайдені в1950-х, містили детальні креслення механічного лицаря, здатного сидіти, розводити руки, рухати головою і відкривати забрало. Дизайн швидше за все заснований на анатомічних дослідженнях, записаних у вітрувіанській людині. Невідомо, чи намагався Леонардо побудувати робота.

Першого працюючого робота - андроїда, що грає на флейті, - створив в1738 році французький механік і винахідник Жак де Вокансон.У 1969 році був створений перший робот, який здатний самостійно функціонувати та оцінювати власні дії - Робот Шекі. З розвитком технології люди все частіше бачили в механічних істотах щось більше, ніж просто іграшки.

Вперше слово робот пролунало 1921 р. в п’єсі "Р.У.Р" ("Розумні універсальні роботи") чеського письменника Карела Чапека. Так він назвав механічних істот, які ззовні нагадували людей. Упродовж кількох наступних років п'єсу поставили у більшості великих міст світу. Чапек отримав славу та статки. А слово "робот" увійшло до словників багатьох мов. У чорнових варіантах п'єси письменник замість слова "робот" вживав "лабор". Його він утворив від латинського слова "labor", що перекладається як "робота". Проте назва авторові не подобалася, а нову ніяк не вдавалося вигадати. Якось його брат Йозеф запропонував замінити слово "лабор" на "робот". Останнє походило від словацького "robota" — "праця". А чеською воно означало "важка робота", "каторжна робота". Це цілком відповідало змістові п'єси, у якій роботи виконували замість людей усю найважчу або рутинну працю.

У складі робота є механічна частина і система управління цією механічною частиною, яка у свою чергу отримує сигнали від сенсорної частини. Механічна частина робота ділиться на маніпуляційну систему і систему пересування. Маніпулятори для роботів — це аналог рук людини. Вони включають рухомі ланки двох типів:

Частиною маніпуляторів (хоч і необов'язковою) є захватні пристрої. Найбільш універсальні захватні пристрої аналогічні руці людини — захоплення здійснюється за допомогою механічних «пальців».

Маніпулятор робота

Для захоплення плоских предметів використовуються захватні пристрої з пневматичним присоском. Для захоплення ж безлічі однотипних деталей (що зазвичай і відбувається при застосуванні роботів в промисловості) застосовують спеціалізовані конструкції.Замість захватних пристроїв маніпулятор може бути оснащений робочим інструментом. Це може бутипульверизатор,зварювальна головка,викрутка, тощо.

Для пересування по відкритій місцевості найчастіше використовують колісну або гусеничну, рідше — крокуючу систему пересування роботів. Це найуніверсальніші види систем переміщення.Для нерівних поверхонь створюються гібридні конструкції, що поєднують колісний або гусеничний хід з складною кінематикою руху коліс. Така конструкція була застосована вмісяцеході.

Радянський Місяцехід-1

Усередині приміщень, на промислових об'єктах використовуються пересування уздовж монорельсів, по підлоговій колії, тощо.Для переміщення по похилих, вертикальних площинах використовуються системи аналогічні «крокуючим» конструкціям, але з пневматичними присосками.

Промислові роботи

Машинобудування - провідна галузь сучасної техніки і народного господарства України в цілому. Як би не називали наш технічний вік - віком космосу, електроніки чи атому - основою технічного прогресу були і залишаються машини.

Сучасні машини відіграють важливу роль у створенні матеріально-технічної бази, підвищенні економічного і культурного рівня народу України.

Щоб вийти з економічної кризи необхідно підвищувати ефективність виробництва, тобто треба якнайширше впроваджувати в промисловість машини автоматичної дії (промислові роботи та маніпулятори)

В середині ХХ ст. виник і сформувався новий науково-технічний напрям - робототехніка. Предметом робототехніки є дослідження і конструювання роботів та створення на їх основі автоматизованих виробництв.

Необхідність автоматизації виробничих процесів у промисловості, які неможливо виконати з допомогою типових машин привело до створення механізмів і машин, які моделюють властивості рухомих кінцівок (рук і ніг) людини і відтворюють їх рушійні функції - це маніпулятори.

Промисловий робот - автоматична машина з програмним керуванням, яка відтворює рушійні і розумові функції людини при виконанні виробничих процесів.

Відбувається поступове впровадження роботів у всіх галузях виробництва, що пояснюється економічною ефективністю їх використання, підвищенням продуктивності праці , зменшенням строків пуску підприємств, підвищенням якості продукції, забезпеченням великої гнучкості технічних та організаційних завдань виробництва, а також вивільненням робітників із небезпечних і шкідливих виробництв.

До технічних показників робота відносяться: номінальна вантажопідйомність, робочий простір, зона обслуговування, число ступеней рухомості, швидкість переміщення, похибкапозиціонування робочого органу і похибка траєкторії робочого органу.Під вантажопідйомністю розуміється найбільше значення маси виробів виробництва, при якій гарантується надійна робота.Простір, в якому може знаходитися виконавчий (робочий) механізм робота при його функціонуванні називається робочим простором.Зоною обслуговування (робоча зона) називається частина робочого простору, в якій він може виконувати роботу. Число ступеней рухомості робота залежить від його конструкції ходового пристрою (від 1 до 3). Форми робочих зон: плоска, просторова, циліндрична, сферична.